Сучасні смартфони підтримують швидку зарядку — 33 Вт, 67 Вт, а то й 120 Вт. Виробники обіцяють, що телефон зарядиться з нуля до 100% за пів години. Але на практиці багато хто стикається з іншою картиною: купили адаптер на 100 Вт, під'єднали — а смартфон заряджається три години, як старий кнопковий телефон. Як писав Ukrainian Wall, проблема часто криється не в потужності, а в технології.

На ринку сьогодні десятки зарядних пристроїв із різними характеристиками. І найпоширеніша помилка — дивитися лише на вати. Людина бачить на коробці «100 Вт», думає, що цього достатньо, і купує. А потім дивується, чому телефон заряджається повільно.

Вати — це не все: що насправді визначає швидкість зарядки

Щоб адаптер заряджав смартфон на повній швидкості, він має «розмовляти» з телефоном однією мовою. Ідеться про протоколи швидкої зарядки — набір правил, за якими зарядний пристрій і телефон домовляються про напругу та силу струму.

Найпоширеніший стандарт сьогодні — USB Power Delivery (USB PD). Його підтримують iPhone (починаючи з 8-ї моделі), Samsung Galaxy, Google Pixel та більшість сучасних Android-смартфонів. Але є нюанс: для роботи USB PD потрібен кабель USB-C на USB-C, а адаптер має підтримувати стандарт PD, а не просто видавати високу потужність.

Другий популярний протокол — Qualcomm Quick Charge (QC 3.0, QC 4.0, QC 5.0). Він працює інакше, ніж PD, і якщо ваш телефон розрахований на Quick Charge, а адаптер підтримує лише Power Delivery — швидкої зарядки не буде. Телефон просто візьме базові 5 вольт і 1-2 ампери, тобто 5-10 Вт.

Пропрієтарні технології: чому «рідний» адаптер працює краще

Окрема історія — фірмові протоколи виробників. OPPO/OnePlus використовують SuperVOOC, Huawei — SuperCharge, Xiaomi — HyperCharge. Ці технології часто несумісні з універсальними стандартами. Наприклад, смартфон OnePlus із підтримкою 100 Вт SuperVOOC від стороннього PD-адаптера отримає максимум 15-18 Вт. Різниця — у 5-6 разів.

За даними порталу «На пенсії», саме незнання протоколів зарядки — головна причина, чому дорогий і потужний адаптер не дає очікуваної швидкості. Користувач витрачає гроші на пристрій, який фізично не здатен «домовитися» з його телефоном.

Кабель теж має значення

Ще один фактор, про який часто забувають, — кабель. Навіть якщо адаптер і телефон підтримують однаковий протокол, тонкий або старий кабель може обмежувати силу струму. Для потужності понад 25 Вт потрібен якісний кабель із підтримкою відповідного стандарту. Звичайний micro-USB або дешевий USB-C без маркування часто пропускає не більше 10-15 Вт.

Для USB PD потужністю 60-100 Вт кабель повинен мати позначку 5A (5 ампер) і підтримувати стандарт E-Marker — це мікросхема всередині кабелю, яка «повідомляє» адаптеру, яку потужність можна безпечно передавати.

Як обрати адаптер, який справді заряджатиме швидко

Перше — перевірте, який протокол швидкої зарядки підтримує ваш смартфон. Ця інформація є в характеристиках на сайті виробника. Якщо телефон підтримує USB PD 3.0 — шукайте адаптер із позначкою PD. Якщо Quick Charge 5.0 — відповідно, адаптер із QC.

Друге — не женіться за максимальними ватами. Якщо смартфон розрахований на 33 Вт, адаптер на 100 Вт не зарядить його швидше — телефон візьме рівно стільки, скільки дозволяє його контролер живлення. Натомість краще переконатися, що адаптер підтримує правильний протокол.

Третє — використовуйте якісний кабель. Бажано той, що йшов у комплекті з адаптером або телефоном. Якщо купуєте окремо — обирайте моделі з маркуванням швидкої зарядки та підтримкою потрібної сили струму.

У підсумку: потужний адаптер — це добре, але без сумісності за протоколом він перетворюється на звичайну повільну зарядку. Гроші витрачені, а результат — як від найдешевшого блока на 5 Вт.

Раніше Ukrainian Wall писав: права водія на адаптованому авто: кому доступні безбар'єрні автошколи та хто не пройде.