У Раді готують жорстокі правила для "ухилянтів"
Вʼязниця до 3 років або штрафи до 170 000 грн загрожують ухилянтам - в Україні готують радикальне посилення відповідальності за незаконний виїзд за кордон. А тим, хто допомагає іншим незаконно виїхати з України загрожуватиме від 7 до 9 років тюрми, заборона працювати на певних посадах до 3 років і конфіскація майна. Про це пише Стіна, посилаючись на матеріал ТСН.
В Україні планують посилити відповідальність за виїзд та перебування за кордоном військовозобов’язаних громадян. Про це зазначають експерти, посилаючись на урядовий законопроєкт №13673 про внесення змін до Кримінального кодексу України.
Згаданий законопроєкт перебуває у парламенті з серпня 2025 року, а з лютого 2026 року його включено до порядку денного. Як зазначається на сайті Верховної Ради, документ знаходить на стадії «надано на ознайомлення».
На думку юристів, документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону та виїзд з метою ухилення від мобілізації. А також переведення низки порушень з адміністративної площини до кримінальної.
Їхали до Європи тимчасово, а залишились на роки
Цікаво що про документ в парламенті почали говорити у соціальних мережах після зустрічі президент України та канцлера Німеччини, де ця тема піднімалася.
Коментуючи питання щодо повернення чоловіків з-за кордону, президент Зеленський натякнув, що є молоді люди мобілізаційного віку, які поїхали за кордон, і поїхали туди тимчасово.
«Але виявилося, що на роки вони поїхали, багато хто з них поїхав порушуючи українське законодавство», — зазначив Зеленський.
За його словами, відповідні служби України та Німеччини повинні займатися питанням щодо повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон, порушуючи українське законодавство.
«Відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік. А є інші молоді люди, які не мобілізаційного віку, які поїхали, вони мають на це право», — підсумував президент.
Як пояснюють потребу ухвалення законопроєкту
Варто зазначити, що це урядовий законопроєкт. У пояснювальній записці до нього міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначає, що військовозобов’язані (призовники, резервісти) за незаконне перетинання держкордону України можуть бути притягнуті тільки до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 204-1 КУпАП. Проте це не має належного карального і превентивного впливу, оскільки кількість таких перетинань лише збільшується.
«Якщо у 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинань державного кордону України, то у 2022 році таких правопорушень стало більше ніж удвічі, у 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року (2025 рік) затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб (призовників, резервістів), що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року (4539 осіб)», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту міністра МВС України.
Аналіз адвокатки: криміналізація та пом’якшення адмінпокарань
На думку адвокатки Таміли Алексик, зазначений законопроєкт посилює кримінальну відповідальність за вчинення правопорушень, пов’язаних із незаконним перетинанням держкордону, вчинених в умовах воєнного або надзвичайного стану, та пом’якшує адміністративну відповідальність за вчинення таких діянь.
«При цьому, кримінально караним такі діяння будуть у випадку їх вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану. Окрім використання підробленого документу, бо за це кримінальна відповідальність передбачена незалежно від того чи діяв на момент правопорушення воєнний або надзвичайний стан. В інших випадках такі діяння будуть адміністративно карані», — пояснює ТСН.ua Таміла Алексик.
Зміни в КУпАП щодо підроблених паспортів
За словами адвокатки, документом пропонується внести зміни до ст. 204-1 КУпАП. Зміни передбачають виключення адміністративної відповідальності за перетинання державного кордону з підробленим паспортом та направлені на пом’якшення адміністративного покарання.
«Якщо раніше покарання за це передбачало штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, то після змін залишається тільки штраф», — пояснює адвокатка.
Покарання за незаконне перенаправлення та перетин кордону
Одночасно законопроєктом пропонується внести зміни до абзацу першого ч. 3 ст. 332-2 КК України — за незаконне перенаправлення осіб через державний кордон в умовах воєнного або надзвичайного стану.
«Якщо законопроєкт ухвалять, за це правопорушення буде передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. І так, це буде рахуватися тяжким злочином», — зауважує Таміла Алексик.
Цю ж статтю пропонується доповнити ч. 4, відповідно до якої кримінальна відповідальність буде наставати за перетинання або спробу перетинання держкордону України в умовах воєнного чи надзвичайного стану будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через держкордон України без відповідних документів, або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
«За ці правопорушення пропонується запровадити відповідальність у вигляді штрафу від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 000 — 170 000 грн) або позбавлення волі на строк до трьох років», — пояснює адвокатка.
Умови звільнення від відповідальності та терміни давності
Таміла Алексик додає, що при цьому проєкт Закону передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 332-2 КК України.
«Звільнення від кримінальної відповідальності можливе за умови, якщо особа протягом 3-х місяців з моменту вчинення кримінального правопорушення повернулась на територію України та до моменту вручення повідомлення про підозру заявила про те, що сталось правоохоронному органу», — каже адвокатка.
Слід відмітити, що діяння за ч. 4 ст. 332-2 КК України є нетяжким злочином, за який особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності протягом 5 років з дня вчинення кримінального правопорушення.
Спеціальна відповідальність для призовників та резервістів
Адвокатка наголошує, що зміни стосуватимуться не лише всіх порушників правил перетинання державного кордону, а й окремо такої категорії населення, як призовники, військовозобов’язані та резервісти, які перебувають за кордоном.
«Проєкт закону передбачає доповнення Кримінального кодексу України ст. 337-1 КК України, яка передбачатиме кримінальну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними або резервістами строку перебування за межами території України — у вигляді штрафу від 2 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 51 000 грн) або позбавлення волі від 3 до 5 років», — зауважує фахівець.
Це стосується і осіб, які виїхали за межі України на 30 або 60 днів відповідно до Правил перетинання держкордону і залишилися понад встановлені строки за межами території України.
Умови звільнення від покарання та заочні суди
«Законопроєктом передбачається, що особи звільняються від кримінальної відповідальності, якщо протягом одного місяця з моменту завершення встановленого строку повернулися на територію України. Також у документі є примітка, що це діяння не є кримінально караним, якщо особа порушила строки перебування за межами України після припинення або скасування воєнного стану», — пояснює адвокатка.
Таміла Алексик зауважує, що відповідно до законопроєкту передбачено здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) за ст. 332 та ст. 337-1 КК України.
«Тобто воно може здійснюватися без фізичної присутності підозрюваного. Як на мене, законопроєкт містить суттєву прогалину — він не визначає органу, який буде здійснювати досудове розслідування за ч. 4 ст. 332 та ст. 337-1, якими пропонується доповнити Кримінальний кодекс України», — підсумовує адвокатка.
Що кажуть про законопроєкт у парламенті?
Наразі невідомо, коли будуть розглядати законопроєкт №13673. Народні обранці з оборонного комітету парламенту, з якими поспілкувався ТСН.ua, кажуть, що даний законопроєкт — це урядова ініціатива і вони його досконально не вивчали і не розглядали.
До речі, у пояснювальній записці до документу вказано, що проєкт Закону не потребує проведення публічних консультацій з громадськістю, у зв’язку з чим не виносився на громадське обговорення.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що У ТЦК з'явився новий інструмент пошуку "ухилянтів".
Також ми писали про те, що Федоров розповів, як хочуть вирішити проблему нестачі людей та СЗЧ.
Нагадаємо, що стало відомо, про те, що Українцям розповіли про продуктові сертифікати, які вони можуть оформити, а також про те, як саме це зробити і що конкретно дають.