Як писав Ukrainian Wall, закон «Про лобіювання» ухвалили як один із ключових євроінтеграційних кроків — Україна мала показати партнерам, що політична корупція більше не є нормою. Реєстр прозорості при НАЗК запрацював, і сьогодні в ньому офіційно перебуває 183 лобісти, з яких 160 мають статус чинних. Але реальна картина впливу на законодавство виявилася значно складнішою, ніж уявляли автори реформи.
Хто і як лобіює: цифри Реєстру прозорості
Майже половина зареєстрованих лобістів — фізичні особи (49%), ще 50% — юридичні особи, і близько 1% припадає на іноземні представництва. Такий розподіл означає, що інструментом користуються як окремі консультанти, так і великі організації.
Головна мішень лобістів — Верховна Рада. У реєстрі зафіксовано 146 контактів із парламентом. Далі йдуть Міністерство економіки (43 взаємодії), Держпродспоживслужба (23), Бюро економічної безпеки (16), Мінфін (15), МОЗ (14) і Державна податкова служба (13). Водночас Кабінет міністрів задекларував лише дев'ять лобістських контактів — різниця між сотнями взаємодій із Радою та одиничними зверненнями до уряду промовиста.
Хто найактивніший: бізнес-гіганти проти галузевих асоціацій
Беззаперечним лідером за кількістю задекларованих питань залишається Європейська Бізнес Асоціація, що об'єднує понад 900 компаній: 102 питання та 53 окремі взаємодії з органами влади. Серед інших активних гравців — «Український фуд-ритейл альянс», «Спілка українських підприємців» та «Об'єднання резидентів Дія Сіті» (по 11 питань кожне).
Однак якщо дивитися на кількість безпосередніх контактів із чиновниками, лідери зовсім інші. Тут уперед виходять тютюнові компанії: асоціація «Укртютюн» та «В.А.Т. – Прилуки» задекларували по 29 взаємодій, «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» — 24, «Філіп Морріс Україна» — 20, «Бритіш Американ Табакко» — 19. Поруч із ними — «АрселорМіттал Кривий Ріг» із 22 контактами.
За що б'ються: фінанси, податки, митниця
Найгарячіша тема лобізму передбачувана — фінансова, банківська, податкова та митна політика (93 взаємодії). Друге місце посідають питання економічного розвитку й регуляторної політики — 38 контактів. Екологія та природокористування зібрали 37 взаємодій, енергетика й ЖКГ — 34. Транспорт та інфраструктура поки що на периферії з 11 контактами.
Фінансова сторона лобістської діяльності теж показова: 40% договорів — це угоди до 100 тисяч гривень, по 30% припадає на контракти від 100 тисяч до 1 мільйона гривень і від 1 до 10 мільйонів. Тобто поруч працюють як невеликі проєкти, так і масштабні кампанії з бюджетами в мільйони.
«Парадна зала» замість реального контролю
Головний парадокс системи: легальний бізнес змушений адмініструвати кожен крок, тоді як ключові олігархічні гравці отримали легальний спосіб маскування. Поки сумлінні компанії звітують перед НАЗК за кожну каву з чиновником, фінансово-промислові групи продовжують перекроювати податкові та митні правила через закриті вечері, підставні медіакампанії та «своїх» депутатів.
Створений Реєстр прозорості висвітлив лише публічний бік української політики, перетворившись на зручну ширму для тих, чий прихований тиск на владу залишається надто масштабним для електронних звітів. Безкарність тіньових посередників перетворює європейську реформу на небезпечну ілюзію очищення.
Раніше Ukrainian Wall писав: тарифи рвонуть угору в розпал війни: хто заплатить найбільше і чи витримає бізнес.
Ми вже повідомляли: ФОП закривають бізнес: яку звітність доведеться подати в останній раз.